Організація спостережень за природою в початковій школі
Людино, озирнись навколо себе і ти побачиш яскравий казковий світ! Тільки це треба змогти: вміти дивитися і бачити. Звичайно, що така здатність набувається з роками. Завдання початкової школи полягає в тому, щоб вчитель зміг навчити учнів спостерігати і бачити все цікаве в навколишньому світі. А що може бути цікавіше, загадковіше , ніж природа? Різнобарвні яскраві кольори квітів, Неймовірні, фантастичні форми та рухи тварин… Якщо дитина дізнається більше хоча б про окремі рослини, про деяких тварин, то вона збагатить себе, наблизиться до розуміння єдності й неповторності всього живого на Землі. Треба лише почати спостерігати, розкрити своє серце і розум назустріч безмежності пізнання.
У чому сутність екологічної освіти, які екологічні поняття доступні для сприйняття молодшими школярами, які особливості і методичні умови можуть принести найліпші педагогічні плоди? На мою думку,що це і між предметні зв’язки, і художні образи, і практична діяльність, і випадки із реального життя.
Вчителю необхідно обговорювати ситуації, які бачать діти щодня, вчити їх оцінювати поведінку і вчинки свої та оточуючих людей, бачити себе серед природи. Учні мають розуміти природні взаємозв’язки, замислюватись, для чого людина повинна їх знати – щоб не порушити, бо це призведе до поганих наслідків – і для природи, і для людини. Ніяка книга, бесіда, розповідь не замінить прямого спілкування з природою. Якщо дитина здатна відчувати красу квітучого саду, якщо її радує яскрава квітка і бджілка, що збирає нектар, якщо вона прислухається до голосів лісу і завмирає при цьому – така дитина стає особистістю. У цьому сприяють екскурсії і прогулянки.
Спостереження за природою сприяють розумовому розвитку молодших школярів, тому що побачене на власні очі під час заняття викликає у дітей прагнення не тільки запам’ятати явище , а й пояснити його. У зв’язку зі спостереженнями в учнів виникають численні «чому», з якими вони звертаються до вчителя або на які прагнуть знайти відповіді самі. При цьому діти аналізують, систематизують, порівнюють факти, роблять узагальнення і висновки, що сприяють розвиткові пам’яті, логічного мислення.
Спостереження за навк5олишнім світом, дослідження з використанням природних матеріалів сприяють розширенню кола знань учнів та достовірних конкретно – образних уявлень про навколишню дійсність, що є матеріалом для подальшого їх усвідомлення, узагальнення, приведення в систему, розкриття причинно – наслідкових взаємозв’язків, які існують у природі. Без конкретних уявлень про предмети і явища учні не зможуть оволодіти знаннями, усвідомити найпростіші зв’язки між окремими явищами природи.
Спостерігаючи предмети і явища природи, проводячи з ними досліди, діти вивчають природу, пізнають її. Поступово у них складаються переконання в тому, що навколишній світ пізнаваний. І нарешті, у ході спостережень школярі не тільки пізнають нове, а й перевіряють на практиці раніше здобуті знання. Таким чином у молодших школярів формуються власні погляди на світ, який їх оточує:
- навколишній світ реально існує і пізнається людиною;
- предмети і явища природи взаємозалежні, природа являє собою єдине ціле;
- навколишній світ не є чимось статичним, він постійно змінюється;
- теоретичні знання пов’язані з практикою, а людина, виходить, може грамотно керувати природою в своїх інтересах, не зашкоджуючи їй.
Для запису результатів спостережень і дослідів учні ведуть «Щоденник спостережень», де фіксуються результати спостережень за природою та її об’єктами, заведено папки учнівських проектів, фото звітів, підготовлено презентації з різних тем.
На уроках діти в цікавій формі повідомляють про свої спостереження за об’єктами і явищами природи. Вони люблять бути дослідниками, відкривачами, кореспондентами, працювати у групах.
Така методика роботи дає змогу не тільки забезпечити учнів системою знань про природу, розвивати критичне мислення, мовлення, впевненість у собі, а й формувати екологічно та інтелектуально розвинену, віддану рідному краю людину, здатну відповідати за збереження себе та свого природного й суспільного довкілля.
