Використання різноманітних джерел інформації – один із напрямків формування компетентності молодших школярів

У своїй педагогічній діяльності виходимо з тог, що головним діючим персонажем у навчальному процесі є учень. Але для цього необхідно, щоб учень хотів навчатися і міг це робити. Якщо не навчити дитину вчитися, бути компетентною у вирішенні тієї чи іншої проблеми,, то вже з перших уроків шкільного життя зустрінеться з труднощами, невдачами, які поступово знищать її бажання вчитися. Ось чому дана проблема вважається актуальною і її вирішення створює передумови для успішного оволодіння знаннями, набуття навичок, підтримання бажання навчатися.

Працюючи над проблемою, ми спираємося на головні ідеї, висунуті та обґрунтовані такими дослідникам і практиками в галузі психології та педагогіки, як Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, Л. В. заков, Ю. К. Бабанський, К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, С. Н. Лисенкова та Ш. А. Амонашвілі.

Беручи до уваги дидактичні можливості різних джерел інформації, класифікацію яких подано в літературі, намагаємося використовувати їх системно й систематично, із урахуванням особливостей навчального матеріалу, рівня реальних навчальних можливостей школярів, готовності їх до самоосвіти. Основним джерелом інформації для учнів є підручник. Найперше за ним починаємо ознайомлюватися з пам’яткою про структуру підручника. Навчаємо дітей працювати зі словниками, енциклопедіями. Відтак формується не тільки інформаційна компетентність, а й збагачується словниковий запас, розширюється світогляд дитини.

Так, на уроці «Я у світі» ( тема: «Винаходи людства»), діти не тільки знайомляться з авторами деяких винаходів, дізнаються про час їх появи та значення для людства, а й про їх назви (авторучка, альбом, атлас та ін.). З’ясувати значення слів, яких не виявилося у «Тлумачному словнику школярика», пропонується вдома з відповідними рекомендаціями: скористатися іншими тлумачними словниками, енциклопедіями (вдома чи в бібліотеці), комп’ютером.

Поряд із друкованими джерелами інформації використовувати плани, схеми, ілюстрації і, зокрема, телевізійні передачі. Наприклад, перед визначенням теми «Різноманітність тварин у природі» (3 клас) дітям рекомендовано переглянути цикл науково-пізнавальних передач «Хіт-парад дикої природи». Останнім часом на уроках «Я у світі»  традиційною стала рубрика «У світі цікавого». Знаючи теми, діти готуються заздалегідь, самостійно обирають джерела інформації.

Працюючи з підручниками, словниками, енциклопедіями, а під час виконання домашнього завдання – з газетними та журнальними статтями, комп’ютером, діти поступово формують навички самостійного оволодіння знаннями.

Завдяки системній роботі щодо формування умінь працювати з різними джерелами інформації, досягнуто певних позитивних результатів, а саме:

• діти самостійно відповідають на запитання та виконують завдання з підручника, працюють зі словниками, матеріалами додатків до підручників;
• учні самостійно складають простий план, схеми, таблиці під час вивчення тексту підручника;
• використовують зразки, які подано в підручнику, у процесі самостійної роботи;
• слухають пояснення вчителя, подумки роблячи смисловий аналіз;
• переглядаючи дитячі передачі, відтворюють їх зміст.

Усе це сприяє підвищенню рівня читацьких умінь. Внаслідок цілеспрямованої та системної роботи щодо формування у молодших школярів компетентності саморозвитку значно зростає пізнавальна активність і самостійність, яку в подальшому намагатимемося перевести в креативну площину.