Я  -  першокласник.  Адаптація дитини до школи.

Метою адаптаційного періоду  в  1 –му класі є створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є  з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.

Ми , учителі, завжди пам’ятаємо, що духовне здоров’я та емоційне благополуччя учня є необхідними умовами успішного навчання. Тому з перших днів, із самого початку адаптаційного періоду, першокласникам створюємо комфортні «емоційні» умови. При цьому особливу увагу приділяємо дітям, які не відвідували дошкільних дитячих закладів і почуваються дискомфортно у новій, незвичній обстановці, у великому дитячому колективі.

Пропонуючи дітям нові для них норми шкільних взаємин, переконую першокласників у необхідності налагодження стосунків з однокласниками, вчу звертатися до дорослих не зі скаргами на труднощі, а по допомогу, як до  носіїв нових, цікавих знань.

Привчаю дітей самостійно працювати, формую уміння дискутувати і відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціаторами щодо отримання нових знань.

Для дітей 6 – річного віку вміння вчитися – це насамперед уміння ініціювати і брати участь у специфічному навчальному  співробітництві. Під час адаптаційного періоду діти мають змогу усвідомити свої права й обов’язки, розвивати мотивацію цілеспрямованого керівництва своєю поведінкою.

Початок навчання  дитини в першому класі  - це складний і відповідальний етап у її житті, адже відбувається дуже багато змін.  Це не тільки нові умови життя та діяльності – це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється соціальна позиція: був  просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання : не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємини з навколишнім середовищем.

Психологічне напруження у першокласників, які вперше перетнули поріг школи, виникає як результат реакції на незвичну обстановку. Діти не знають, чим відрізняється учитель від вихователя дитячого садка, а також від мами  та бабусі. Дитину турбує ставлення з боку однолітків: чи зможе вона навчатися так, як усі; чи товаришуватимуть з нею діти; чи не ображатимуть її.

Психологічне напруження поширюється фізичною. Новий режим життя – режим учня – припускає підвищену працездатність порівняно зі старшою групою дитячого садка. У школі необхідно уважно слухати вчителя, не порушувати поведінку на уроках, уміти дотримуватися правил і режиму дня.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потребується для того, щоб призвичаїтися до школи по – справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5 – 6 тижнів поступово підвищуються та стають стійкими показники працездатності, у дитини знижуються напруженість та тривожність.

Отже, шановні батьки, налаштуйтеся на те, що і у вас додасться турбот, обов’язків, проблем, зміниться все життя родини. Насамперед, наберіться терпіння, адже не все одразу буде легко. У цей час дуже важливо приділяти першокласникові якомога більше уваги.

Не залякуйте дітей школою, адже це призведе до небажання дитини йти туди.

Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім’єю.

Кожна дитина має свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії. Поважайте її неповторність.

Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті, уваги, мислення. Для цього в різних періодичних виданнях для дітей сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів.

Запровадьте для дитини  вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов’язково.

Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно і доводьте це до її відома.

Для дитини  -  ви зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.  Ваша дитина обов’язково говоритиме так, як ви.

Дитина успішніше засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати.  Якщо роль слухача вас стомлює, якщо ви  поспішаєте, не забувайте: терпіння виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із п’яти відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкати руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

Суворість і доброзичливість у вихованні дітей повинні бути помірними.

Не варто  забувати, що  День  знань – свято не тільки дитяче. Адже ми всі у цьому світі учні, учимося, у той, чи інший спосіб, усе життя. До речі, медики відзначають, що люди, які постійно навчаються, зберігають ясний розум і добру пам'ять до глибокої старості. Адже наш мозок потребує тренувань і навантажень анітрохи не менше, ніж м’язи, а без вправ – атрофується так само, як м’язи. Психологи помітили, що людина будь – якого віку, якщо вона навчається, почувається молодшою. Отже, зовсім непоганий спосіб збереження молодості.